Резонанс
Театральна студія · Для студійців

Студія «Резонанс»

Студія — це навчально-творчий колектив, де учасники опановують театральне мистецтво і водночас створюють справжні постановки. Тут займаються і початківці без досвіду, і ті, хто вже пробував себе на сцені.

Головна ідея проста: ти навчаєшся — і одразу застосовуєш це у виставах. За один сезон новачок може вийти на сцену перед справжнім залом.

Програма

Чого навчаємо

01 Акторська майстерність
02 Сценічна мова
03 Пластика
04 Сценічний рух
05 Імпровізація
06 Робота з партнером
07 Робота з текстом
08 Основи режисури
09 Історія та культура театру
Як усе влаштовано

Групи, педагоги, сцена

👥

Навчальні групи

Заняття проходять у групі студійців: вправи, етюди, робота в парах і всім складом.

🎬

Студійні постановки

Студія ставить власні вистави. У постановці студієць стає повноцінним виконавцем і виходить на сцену перед глядачем.

З чого все почалось

Історія театру

Тут буде розповідь про те, як зародився театр «Резонанс»: рік заснування, хто стояв біля витоків і з якої першої вистави все почалось.

Далі — про важливі етапи розвитку колективу: перший вихід на сцену перед глядачем, розширення трупи, поява студії для новачків.

Місто, де ми граємо

Колиска українського театру

1882

Єлисаветград, «Наталка Полтавка» — перша вистава трупи Марка Кропивницького.

Саме в нашому місті Марко Кропивницький зібрав трупу, з якої почався український професійний театр. Восени 1882 року вона зіграла «Наталку Полтавку» Івана Котляревського — і цю дату вважають народженням професійної української сцени.

Акторів тієї трупи назвали корифеями. Вони гастролювали всією імперією, грали українською, коли це було майже заборонено, і виховали кілька поколінь акторів. Місто, яке тепер носить ім'я Кропивницького, — не випадкове місце для молодого театру.

Марко Кропивницький Михайло Старицький Марія Заньковецька Микола Садовський Панас Саксаганський Іван Карпенко-Карий
Хто творить виставу

Театральні професії

Актор

Втілює образ на сцені: голосом, тілом, поглядом. Працює над роллю разом із режисером, вчить текст, шукає психологію персонажа.

Режисер

Вибудовує виставу як цілісний твір — сенс, темп, мізансцени, ансамбль акторів. Головна творча відповідальність за результат.

Драматург

Автор п'єси — тексту, діалогів і конфлікту, на основі яких будується вистава.

Сценограф / художник-постановник

Продумує візуальний простір вистави: декорації, реквізит, іноді й костюми.

Художник по світлу

Вибудовує світлову партитуру — де, коли і яким світлом виділити дію на сцені.

Звукорежисер

Відповідає за музичний супровід, шумові ефекти й технічне звучання вистави.

Гример-костюмер

Формує зовнішній образ персонажа — грим, зачіска, костюм.

Помічник режисера

Координує репетиції, веде виставу під час показу, кличе акторів на вихід і дає сигнали світлу та звуку.

Хореограф / педагог зі сценічного руху

Ставить танці, бої, падіння й пластичні сцени так, щоб це було красиво і безпечно.

Продюсер / адміністратор

Організовує процес: майданчик, розклад, квитки, комунікацію з глядачем.

Простір вистави

Як влаштована сцена

Це план класичної сцени-коробки згори. Натисни на будь-яку частину — побачиш, що це і навіщо.

карман карман планшет поворотне коло задник куліси портал портал авансцена рампа оркестрова яма глядацька зала ліво право

Сторони підписано з погляду актора, що стоїть обличчям до зали.

Обери частину сцени

Почни з планшета — це підлога, по якій ти будеш ходити на кожній репетиції.

Праве і ліве — пастка для новачків. Коли режисер каже «вихід справа», він майже завжди має на увазі праву руку актора, що дивиться в зал. Для глядача це буде ліворуч. Якщо сумніваєшся — перепитай одразу, а не на прогоні.

Планшет сцени

Дерев'яна підлога сцени — робоча поверхня, на якій грають актори і стоять декорації. По планшету розраховують мізансцени: де актор може стояти, а де заважає люк, станок чи перепад висоти.

Портал сцени

«Рама», що відокремлює сцену від зали: верхня балка (арлекін) і бічні портальні куліси. Визначає, яку частину сцени взагалі видно глядачу.

Куліси

Вертикальні завіси чи щити з боків сцени в кілька рядів углиб. Ховають закулісся, дають акторам непомітно виходити й чекати своєї репліки.

Падуги

Горизонтальні смуги тканини над сценою. Разом із кулісами закривають від глядача світлові прилади та колосники.

Задник

Найдальша від глядача завіса або декорація, що закриває глибину сцени та формує фон дії.

Авансцена

Передня частина сцени перед лінією завіси. Дає акторові контакт із глядачем «сам на сам»; тут часто грають інтермедії, поки за завісою міняють декорації.

Антрактна завіса

Головна завіса, що закриває сцену до початку, в антракті й наприкінці. Розсувається в боки або піднімається вгору.

Рампа

Край сцени з боку зали, де колись стояли світильники, що підсвічували акторів знизу. Звідси вираз «вийти до рампи».

Кармани

Бічні приміщення біля сцени, куди відкочують готові декорації, щоб швидко змінити картину.

Поворотне коло

Частина планшета, що обертається. Дає змінити місце дії за кілька секунд — відкрити іншу кімнату чи пустити акторів «у дорогу».

Трюм

Приміщення під сценою з механізмами, люками й підйомниками. Через люк персонаж може «провалитися» чи з'явитися з-під землі.

Колосники

Технічний настил високо над сценою, звідки на тросах опускають і піднімають декорації, куліси та прилади.

Штанкети

Горизонтальні металеві труби, підвішені до колосників, на які кріплять софіти, задники та кулісні полотнища.

Софіти

Ряди прожекторів над сценою, які освітлюють її згори. Ще так кажуть про самі світлові прилади на штанкетах.

Оркестрова яма

Заглиблення між сценою і залою для оркестру. Музиканти чують акторів, а глядачам не заважають.

Що за лаштунками

Цехи театру

Виставу тримають не лише актори. У великому театрі за кожну частину відповідає окремий цех, у студії ці ролі часто беруть на себе самі студійці.

Монтувальний

Збирає й розбирає декорації, міняє їх між картинами.

Освітлювальний

Вішає прилади, виставляє світло, веде світлову партитуру за пультом.

Звуковий

Музика, шуми, мікрофони — усе, що чує зала.

Реквізиторський

Речі, з якими грає актор: чашки, листи, валізи. Видає перед виставою і збирає після.

Бутафорський

Робить предмети-імітації: «золоті» келихи, торт із поролону, зброю, що не ранить.

Костюмерний

Шиє, підганяє, прасує й готує костюми до кожного показу.

Гримерний

Грим, перуки, зачіски. Допомагає швидко змінити образ між сценами.

Постановча частина

Об'єднує всі цехи й відповідає, щоб вистава технічно відбулася вчасно.

Говоримо однією мовою

Словник студійця

Ці слова ти почуєш на першому ж занятті. Краще знати їх заздалегідь.

Мізансцена

Розташування акторів на сцені в певний момент і їхні переміщення. «Зафіксуйте мізансцену» — запам'ятайте, де хто стоїть.

Етюд

Коротка імпровізована сценка на задану тему. Головний тренажер актора: вчить діяти, а не «грати».

Запропоновані обставини

Усе, що оточує персонажа: де він, коли, що сталося до того, з ким говорить. Без них не зрозуміло, як грати навіть просте «привіт».

«Магічне якби»

Класичний акторський прийом: не «я — король», а «що б я робив, якби був королем у цих обставинах?». Відповідь чесніша за будь-яку позу.

Перетворення

Підхід Леся Курбаса: актор не «розчиняється» в персонажі, а свідомо будує образ — точним рухом, голосом, ритмом. Голова холодна, а глядач відчуває все на повну.

Надзавдання

Головна мета, заради якої ставлять виставу, — те, що театр хоче сказати глядачеві. Кожна роль має працювати на нього.

Наскрізна дія

Головне прагнення персонажа, що проходить через усю виставу. Допомагає не «розсипатися» на окремі сцени.

Четверта стіна

Уявна стіна між сценою і залою. Актор живе так, наче глядачів немає. Її можна свідомо «зламати» — звернутися до зали напряму.

Репліка

Фраза персонажа в діалозі. «Твоя репліка» — останні слова партнера, після яких говориш ти.

Читка

Читання п'єси за столом за ролями. Перший етап роботи: розбираємо, про що текст і хто чого хоче.

Прогон

Репетиція всієї вистави або великого шматка без зупинок. Показує, чи тримається темп і чи все зшито.

Генеральна репетиція

Останній прогон перед прем'єрою — повністю, як на показі: у костюмах, гримі, зі світлом і звуком.

Пауза

Не дірка в тексті, а дія без слів. Добре витримана пауза іноді сильніша за монолог.

Слова, які варто пам'ятати

Цитати майстрів

Українські театральні діячі

«Перетворення»

Лесь Курбас (1887–1937) — режисер, актор і педагог, засновник «Молодого театру» (1917) та мистецького об'єднання «Березіль» (1922).

Курбас вимагав від актора не розчинятися в почуттях персонажа, а свідомо будувати образ: голова працює ясно, тіло й голос точні, а емоція народжується не в актора, а в глядача. Звідси його знамените: ти можеш бути спокійним, а зала має плакати.

«Березіль» став найсміливішим театром тодішньої Європи, а його учні — Амвросій Бучма, Наталія Ужвій, Йосип Гірняк — визначили українську сцену на десятиліття. 1933 року Курбаса заарештували, у 1937-му розстріляли в урочищі Сандармох. Театр, який він створив, і сьогодні працює в Харкові.

Перевір себе на репетиції: не намагайся сам розплакатися. Шукай, що саме ти маєш зробити, щоб заплакала зала.

Лесь Курбас

«Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала!»
Про різницю між «відчувати» і «впливати».
«Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу».
Коли хочеться сказати «у нас же просто студія».
«Театр — храм і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть лунати в ньому».
Про ставлення до сцени, залу й закулісся.
«Початком мистецтва світу є театр».
Навіщо взагалі все це.

Панас Саксаганський

«Можна сказати про театр, що він є висока виховна емоціональна школа з наочним методом викладання».
Корифей із трупи Кропивницького, актор і режисер, брат Івана Карпенка-Карого та Миколи Садовського. Про те, чого сцена вчить глядача.
«Театр знімає полуду з тих очей, що не бачать, відкриває вуха тим, що не чують, будить нові думки і почуття людини».
Навіщо театр потрібен людям — особливо у важкі часи.
«Ні автор, ні актор не мають права відриватися від життя і творити лише задля самого процесу творчості».
Сцена говорить про життя, а не про саму себе.

Зарубіжні театральні діячі

Вільям Шекспір

«Весь світ — театр, і люди в ньому — актори: у кожного свої виходи й уходи, і кожен грає за життя чимало ролей».
«Як вам це сподобається», монолог Жака. Мабуть, найвідоміші слова про театр.
«Узгоджуй дію зі словом, а слово — з дією».
«Гамлет», порада принца мандрівним акторам. Готове правило для кожної репетиції.
«Мета гри — тримати дзеркало перед природою».
«Гамлет», та сама сцена. Театр показує людям їх самих — без прикрас і без перебільшень.
«Стислість — душа дотепності».
«Гамлет», слова Полонія, який сам говорить найдовше. Іронія Шекспіра — і правило для етюдів.
«Життя — лише тінь, що блукає; бідолашний актор, що годину шумить на сцені, а потім його більше не чути».
«Макбет». Цікаво, що «Макбета» 1924 року поставив у «Березолі» сам Курбас — і ця вистава увійшла в історію.

Чарлі Чаплін · Майкл Кейн · Меріл Стріп

«Життя — трагедія, якщо дивитися зблизька, і комедія — якщо дивитися здалеку».
Чарлі Чаплін — англієць, що почав на лондонській сцені й став легендою Голлівуду. Про те, як один і той самий сюжет може бути і смішним, і сумним.
«Будь як качка: спокійна на поверхні — і гребе щосили під водою».
Майкл Кейн, британський актор. Його порада акторам: глядач бачить легкість, а не роботу, яка за нею стоїть.
«Акторство — не про те, щоб стати кимось іншим. Це пошук схожого в тому, що здається зовсім іншим, — і пошук там себе».
Меріл Стріп, американська акторка, рекордсменка за кількістю номінацій на «Оскар». Ключ до будь-якої ролі, навіть найчужішої.
Сценічна мова

Скоромовки українською

Карл у Клари вкрав корали, а Клара у Карла вкрала кларнет. Королева Клара суворо карала Карла за крадіжку корала. Клара Карлу читає моралі, у Карла для Клари моралей немає.
Бук бундючивсь перед дубом, тряс над дубом бурим чубом. Дуб пригнув до чуба бука — буде букові наука.
Вовк-вовцюг вівцю волік. Вова вовку — вила в бік. Як завив же вовк-вовцюг, миттю випустив вівцю.
Шило шубку Шурі шило, шовком, шерстю, шви обшило. Вийшла шубка прехороша нашій Шурі на порошу.
Два бобри брунатно-бурі бобрались в брудній баюрі. — Правда добре, брате бобре? — Дуже добре, брате бобре.
Кинув кріп Прокіп в окріп. У окропі, окрім кропу, кипить короп для Прокопа.
Сидить Прокіп — кипить окріп. Пішов Прокіп — кипить окріп. Як при Прокопі кипів окріп, так і без Прокопа кипить окріп.
Кухар Петро і кухар Павло: Петро пік, а Павло парив, Павло парив, Петро пік, кухар Павло і кухар Петро.
У четвер, четвертого числа, о чотири з чвертю години, чотири чорненькі замазюрені чортенятка креслили чорним чорнилом креслення надзвичайно чисто.
Пошито ковпак, та не по-ковпаківськи, вилито дзвін, та не по-дзвонарськи. Треба недоковпакований ковпак перековпакувати, перевиковпакувати. Треба недодзвонений дзвін передзвонити, перевидзвонити.
Тче ткач тканину на хусточки Тетяні.
Від тупоту, від тупоту, від тупоту копит пил по полю, пил по полю, пил по полю летить.
Павло і Пилипко поливали липки. Виросли липки у Павла і Пилипки.
Крокодил до крокодила припливав просити мила, бо набридло крокодилу умиватися без мила.
Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби.
Миші в шафі шаруділи, шість шарфів шерстяних з'їли.
Ґава ґаву запитала: — Ти на ґанок не літала? — Не літала я на ґанок, та й проґавила сніданок.
Черепаха чаплю вечором пригощала чаєм з печивом.
Дзижчить над житом жвавий жук, бо жовтий він вдягнув кожух.
Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки. Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.
Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок — сорок морок.
Їхали ми їхали, до горбка приїхали, виїхали, з'їхали і далі поїхали. Їхали ми їхали, до ями під'їхали, ями ми об'їхали і далі поїхали.
Бігла баба берегами, били бабу батогами.
Пара барабанів, пара барабанів, пара барабанів била бурю. Пара барабанів, пара барабанів, пара барабанів била бій. Бий барабан, бий барабан, бий барабан тривогу! Бий барабан, бий барабан, бий барабан дріб!
Бабин біб розцвів у дощ — буде бабі біб у борщ.
Ходить квочка коло кілочка, водить діточок біля квіточок.
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: — Ти не вмієш, півню, сісти на шпаківню.
Босий хлопчик сіно косить, роса росить босі ноги.
Дід Данило ділив диню: дольку — Дмитрикові, дольку — Даринці.
Хитра лисиця лісом ходила, хитрих лисенят хитрощів учила.
Всіх скоромовок не перескоромовиш і не перевискоромовиш.
Крок за кроком

Шлях від новачка до сцени

Кастинг і знайомство

Залишаєш заявку, приходиш на зустріч. Досвід не потрібен — головне бажання.

Навчання

Опановуєш майстерність, сценічну мову, рух та імпровізацію.

Читка й репетиції

Розбираєте п'єсу за ролями, працюєте над сценами й мізансценами разом із режисером.

Прогони й генеральна

Вистава збирається повністю — зі світлом, звуком, костюмами й гримом.

Прем'єра

Твій перший вихід на сцену перед справжнім залом. І — до репертуару театру.

Корисне

Для студійців

Практична інформація

  • Розклад занять: щочетверга о 16:00
  • Місце: актова зала ЦДУ ім. В. Винниченка, вул. Шевченка, 1
  • Що взяти на заняття: зручний одяг і взуття, пляшку води

Правила студії

  • Не запізнюйся на репетиції — вистава це командна робота.
  • Попереджуй у групі студійців, якщо не можеш прийти.
  • Не чіпай чужий реквізит і костюми — їх кладуть у певне місце не випадково.
  • Поки партнер працює на сцені, за кулісами тихо.

Хочеш до нас у студію?

Запис триває постійно. Залиш заявку — і ми зателефонуємо.

Записатися на кастинг